ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРИКОРДОННИХ ГРОМАД: ВІД ІДЕНТИЧНОСТІ СПРОТИВУ ДО ІДЕНТИЧНОСТІ ОПОРИ

Анотація

Вступ. Дослідження прикордонних територій у несприятливих умовах, до яких належить і прикордоння Чернігівської області, набуло особливого значення в умовах воєнних загроз та післявоєнного відновлення. Прикордонні громади Чернігівської області, з одного боку, виступають одними з найбільш уразливих до зовнішніх впливів, стикаються з постійними соціально-культурними викликами та безпековими загрозами, а з іншого – стали простором формування нових ідентичностей та суспільної стійкості, що перетворює соціально-культурне становище цих територій за рахунок соціально-культурних трансформацій. Аналіз даних процесів є необхідним як з наукового, так і з практичного поглядів, оскільки саме у прикордонні закладаються основи мобілізації та адаптації локальних спільнот у кризових умовах та перетворення їх з простору периферії до простору опору.

Методи. У розрізі глобальних досліджень соціально-культурних викликів, формування ідентичності спротиву, громад-опор та соціально-культурних трансформацій, що не обмежується рамками даної роботи, доцільно використовувати підхід тріангуляції – поєднання класичних, якісних та цифрових методів суспільної географії. Серед таких методів доцільно виділити картографічний аналіз, статистичні підходи, польові дослідження (класичні методи), глибинні інтерв’ю, фокус-групи, дискурс-аналіз (якісні методи), аналіз соціальних мереж, цифрову етнографію (новітні цифрові методи). Поєднання всіх методів (як комплексно, так і точково залежно від специфіки чи направленості дослідження) дає змогу реконструювати досвід мешканців прикордонних громад та відстежити формування нових соціокультурних орієнтирів.

Результати. Проведено огляд наукових праць українських і зарубіжних авторів, присвячено дискурсивному поняттю прикордоння, соціально-культурних трансформацій у розрізі прикордонного та загального контексту, а також з погляду фактору несприятливих умов і викликів. Виокремлено ключові соціально-культурні виклики довоєнного часу та фактори їх формування, особливості соціально-культурних викликів 2014–2022 рр. та критичні зміни після 2022 р. Визначено, що ідентифікаційна невизначеність у прикордонних громадах поступово трансформується в ідентичність спротиву, яка посилює суспільну стійкість, формує основу для розвитку громад-опор та сприяє розвитку соціально-культурних трансформацій. Громади-опори, своєю чергою, розглянуто як нові соціокультурні утворення, що забезпечують сталість розвитку прикордонних утворень у несприятливих умовах та загрозах, а також виконують консолідаційну, інтеграційну, адаптивну та відновлювальну функції, що впливає як на стан прикордонних громад, так і потенційно може впливати на розвиток інших територій регіону.

Висновки. Встановлено, що прикордонні громади Чернігівської області проходять складний шлях соціально-культурних трансформацій: від історичних викликів периферійності та демографічної кризи до мобілізації, консолідації та становлення громад-опор у воєнний та в подальшому в післявоєнний період. Ідентичність спротиву в цих процесах виступає ключовим фактором суспільної стійкості, а громади-опори, своєю чергою, основою для функціонування суспільства у воєнний період та відновлення та розвитку прикордоння у післявоєнний час. Отримані результати мають значення для суспільно-географічних досліджень і можуть стати базою для розробки практичних рекомендацій у сфері регіональної політики та місцевого управління.